Нова стратегія вдосконалення фінмоніторингу в Україні: що зміниться і як готуватися

23 грудня 2023 року Кабінет Міністрів України затвердив новий план заходів з удосконалення законодавства для запобігання та зменшення негативних наслідків ризиків у сфері фінансового моніторингу. Розглянемо, які зміни передбачає документ, та як вони вплинуть на роботу суб’єктів первинного фінансового моніторингу (СПФМ).

В основу стратегії від Кабміну лягли результати оцінки ризиків у сфері фінмоніторингу за 2022 рік. Увесь перелік заходів заплановано реалізувати до 2026 року. Документ містить 45 пунктів та передбачає залученість субʼєктів державного фінансового моніторингу — НБУ, НКЦПФР, Мінфіну, Держфінмоніторингу, Мін’юсту, Мінцифри. За планом, протягом найближчих років українське законодавство адаптують до вимог міжнародних стандартів за рекомендаціями Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF) та загальноприйнятих норм Євросоюзу.

Окремі пункти нового плану включають удосконалення законодавства про віртуальні активи та фактичний старт роботи їх легального ринку в Україні. Буде врегульовано питання оподаткування та здійснення процедур фінмоніторингу в цій сфері. Додатково планується взяти під державний контроль сферу азартних ігор — налагодити отримання повної та достовірної інформації про роботу організаторів, прийняття ставок, виплати виграшу (призу) тощо. Заплановано також ліцензувати лотереї, створити інститути брокерів нерухомості, посилити вимоги до кібербезпеки.

Щоб удосконалити регулювання діяльності СПФМ, запланували низку змін, які мають покращити процеси фінмоніторингу:

- доопрацювати відкриті джерел даних щодо кінцевих бенефіціарів та посилити нагляд за дотриманням вимог до встановлення кінцевого бенефіціара;

- сформувати комплексну адміністративну звітність та публікувати її на офіційному сайті Держфінмону;

- надавати СПФМ методологічну підтримку та рекомендації для виконання вимог у сфері запобігання та протидії;

- розробити комплексну систему тестування для фахівців із фінмоніторингу;

- впровадити наглядові та регуляторні інформаційні технології.

Усі ці зміни означають у тому числі збільшення вимог до автоматизації процедур фінмоніторингу та систем зберігання даних про клієнтів, їхні операції, історію ділових відносин, включно з проведеними перевірками осіб.

Першим практичним випробуванням для нефінансових установ стало подання у 2023 році адміністративної звітності з фінмоніторингу для організаторів азартних ігор та лотерей, аудиторів та бухгалтерів, адвокатів, агенств нерухомості, ювелірних крамниць тощо. Усі вони мали подати інформацію за 2023 рік у термін до 11 січня 2024 року включно. Під час підготовки звітності підприємці зіштовхнулися з низкою складнощів — неможливо порахувати всіх клієнтів, не визначені підходи до підрахунку операцій, відсутня методологія визначення ступеню ризику клієнта тощо.

Усі ці проблеми з постійними змінами правил ведення фінмоніторингу легко вирішує автоматизована система, яка враховує всі вимоги чинного законодавства до всіх форм звітності. До прикладу, система автоматизації фінмоніторингу AML.point дозволяє не лише зберігати дані та відстежувати операції, а й перевіряти контрагентів за санкційними списками та легко генерувати звіти для НБУ. Уся необхідна інформація міститься в одній програмі, її легко зібрати та сформувати в необхідний наглядовим органам документ. Це рішення ідеально підходить для небанківського ринку та спеціально визначених СПФМ.

Ефективність AML.point визнав регулятор — система входить до переліку програмних комплексів для проведення фінансового моніторингу від Держфінмону на рівні з аналогічними продуктами для банків.